Сурогатне материнство: основні умови договору між сурогатною матір’ю і подружньою парою

Сурогатне материнство - основні умови договоруНе викликає сумніву той факт, що сурогатне материнство є явищем, що потребує належної уваги, розвитку та правового підґрунтя. Оскільки програма сурогатного материнства надає можливість подружнім парам відчути радість батьківства шляхом застосування допоміжних репродуктивних технологій.

Сурогатне материнство (відоме ще під назвою замінне) полягає у заплідненні за допомогою репродуктивних клітин, отриманих від подружньої пари. Розвинуті ембріони, отримані в результаті такого запліднення, переносять у порожнину матки іншої жінки, так званої сурогатної матері, яка виношує та народжує дитину для цієї подружньої пари.

Програма сурогатного материнства передбачає обов’язкове укладення угоди між зацікавленими сторонами. Угода (договір) про сурогатне материнство може бути комерційною та некомерційною, тобто альтруїстичною. У першому випадку сурогатна мати отримує платню або заздалегідь обумовлену матеріальну винагороду, а в іншому майбутні батьки беруть на себе лише оплату витрат, пов’язаних із вагітністю, у т.ч. із медичним наглядом. Втім, нотаріальне засвідчення такого договору в Україні не є обов’язковим.

У відповідності до чинного законодавства в типовому договорі про сурогатне материнство щонайменше мають бути чітко визначені такі моменти:

– предмет договору (імплантація ембріону, його виношування та народження сурогатною матір’ю за грошову винагороду з боку подружжя);

– компенсація витрат на медичне обслуговування;

– компенсація витрат у заробітній платні;

– компенсація побутових витрат (напр. придбання одягу для вагітних, тощо);

– розмір та порядок оплати послуг сурогатної матері;

– місце проживання сурогатної матері на час вагітності;

– медичний заклад, у якому буде проведено штучне запліднення та/або народження дитини;

– дії сторін у разі народження двійні;

– наслідки народження неповноцінної дитини;

– дії сторін у випадку, якщо сурогатна матір матиме негативний результат (викидень, народження мертвої дитини, тощо);

– дії сторін у випадку припинення шлюбу подружжя або смерті одного з них протягом вагітності сурогатної матері;

– обов’язки сурогатної матері дотримуватися усіх порад лікаря, протягом вагітності та під час пологів, спрямованих на народження здорової дитини;

– зобов’язання сурогатної матері передати дитину після її народження генетичним батькам;

– обов’язок генетичних батьків прийняти дитину;

– строк дії договору;

– санкції за недотримання умов договору, які повинні бути суттєвими, забезпечуючи дисциплінованість сторін договору.

Договір може також включати й додаткові умови: страхування життя та здоров’я сурогатної матері протягом вагітності, пологів та у післяпологовий період; додаткові виплати з боку подружжя за сумлінне дотримання сурогатною матір’ю всіх вказівок медичних працівників та своєчасне проходження періодичних медичних оглядів, тощо.

У разі, якщо сурогатна матір залишається анонімною, доцільне укладення декількох договорів:

  1. Між сурогатною матір’ю та медичним закладом, де буде проведено штучне запліднення та подальше спостереження за перебігом вагітності.
  2. Між цим медичним закладом та подружжям-замовниками.

Якщо сурогатна матір на момент укладення договору була заміжня, письмова згода її чоловіка на участь дружини в програмі є обов’язковою умовою дійсності договору. Включення акушера або медичного закладу в якості третьої сторони договору сурогатного материнства необхідне для того, щоб безплідна пара могла отримати повну інформацію про стан сурогатної матері протягом вагітності.

Зокрема, для того щоб батьки-замовники додатково захистили себе у майбутньому, ми наполегливо радимо подружжю, одночасно з підписанням договору про надання послуг із сурогатного материнства, вимагати від сурогатної матері написати та нотаріально посвідчити її згоду на запис подружжя батьками дитини, яка знадобиться надалі при реєстрації дитини в органах державної реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) та для отримання Свідоцтва про народження дитини.

Так, багато аспектів сурогатного материнства в Україні, взагалі не визначені законом або допускають неоднозначне тлумачення. Відсутнє законодавчо затверджене визначення поняття “сурогатного материнства” й традиційне сурогатне материнство (штучна інсемінація сурогатної матері спермою чоловіка) не затверджене законодавчо. Відсутня чітка регламентація комерційної програми сурогатного материнства, не врегульованими лишаються питання щодо цілком реальної ситуації, коли подружжя-замовники під час участі в програмі розлучаються або помирають. Варто також захистити сурогатну матір на випадок відмови подружжя-замовників від народженої дитини з різних причин, зокрема, у випадку народження хворої дитини.

Декілька слів варто сказати із приводу громадянства генетичних батьків. Сьогодні не існує жодних обмежень для іноземних громадян. У зв’язку із тим, що не всі країни визнають сурогатне материнство, виникають проблеми виїзду іноземців із дитиною до місця свого проживання.

Наводимо список основних країн де законодавчо впроваджені такі заборони та обмеження: Франція, Португалія, Німеччина, Латвія, Австрія, Данія, Італія, Китай, Нідерланди, Швеція, Швейцарія, Норвегія. Слід зазначити, що даний перелік країн де заборонено сурогатне материнство, або обмежено не є вичерпним!

Тому для сурогатних матерів наполегливо рекомендуємо, перед тим як вступати у репродуктивні програми, пересвідчитись з якої країни походження є батьки-замовники. Сурогатна мати повинна дотримуватись певних морально-етичних норм, тому що надалі, якщо правоохоронні органи тих країн, де сурогатне материнство суворо заборонено, встановлюють данні факти, відповідальність настає безпосередньо для батьків, а заручником цієї ситуації стає малолітня дитина. Сурогатна мати не повинна давати «спритним підприємцям в халатах» отримувати надприбутки, нівелюючи законодавство розвинутих Європейських країн.

Також для сурогатних матерів та для батьків-замовників, важливо перевіряти саму медичну установу де буде проводитись програма на її благонадійність.

Якщо клініка входить до Української асоціації репродуктивної медицини (надалі – УАРМ), це значною мірою може мінімізувати правові ризики як для самої подружньої пари, так і для сурогатної матері, проте, у будь-якому разі, аби захистити свої права, варто звернутися до досвідчених юристів.


Залишити відповідь